Протягом семи років виробники відходів отримали можливість самостійно, без будь-якого погодження та нормативного обґрунтування, визначати клас утворюваних відходів, зазначив експерт.
В Україні вже протягом семи років існує ганебна практика, коли виробник сам визначає до якого класу відносяться відходи його виробництва. Це дозволяє недобросовісним виробникам занижувати клас небезпеки, завдавати більшої шкоди екології та скорочувати відрахування до бюджету. Про це заявив керуючий партнер юридичної компанії GRECO Павло Куфтирєв на Національному форумі “Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології”.
“В залежності від класу відходів визначаються умови поводження з ними, тобто чим вище клас відходу, тим більш жорсткі умови ставляться до поводження із ними, так і ставка екологічного податку, яка застосовується для операцій із розміщення цих відходів. За 1 клас – 1 405,65 грн/т, за 2 клас – 51,2 грн/т, за 3 клас – 12,84 грн/т, за 4 клас – 5 грн/т. Тобто, різниця між ставкою за накопичення 1 тони відходів різних класів є суттєвою”, – підкреслив юрист.
Куфтирєв нагадав, що Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва ще у вересні 2014 року визнала такими, що втратили чинність державні санітарні норми, які регулювали класифікацію відходів – ДСанПіН 2.2.7.029-99 “Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”.
За його словами, наслідком цього рішення Держпідприємництва і тривалої бездіяльності МОЗ та Міндовкіння стало те, що протягом семи років виробники відходів отримали можливість самостійно, без будь-якого погодження та нормативного обґрунтування, визначати клас утворюваних відходів.
“Тобто відходи першого класу, які є надзвичайно небезпечними та токсичними, виробник міг визначити як четвертий, мало небезпечний клас. Це призводить до значного зменшення розміру екологічного податку, який не доплачується до бюджету. Вимагаємо, щоб МОЗ та Міндовкілля розробили новий нормативний акт із питання класифікації відходів”, – резюмував керуючий партнер юридичної компанії GRECO.
Нагадаємо, Головне слідче управління Держфіскальної служби України розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом завдання шкоди державі посадовими особами ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. За даними кримінального провадження, відкритого за фактом невиплати НГЗ протягом останніх трьох років екологічного податку за розміщення відходів червоного шламу, збитки держави перевищують 240 млрд гривень. Кримінальне провадження відкрито за заявою громадської організації “Стоп Шлам”.
Раніше, у листопаді 2020 року, громадська організація “Стоп шлам” подала позов до суду проти “Миколаївського глиноземного заводу”, вимагаючи відшкодувати понад 9,21 млрд гривень моральної шкоди за шкоду екології. У травні 2021 року суд першої інстанції визнав позов правомірним і присудив жителям Миколаєва 9,21 млрд гривень як компенсацію. Тепер триває розгляд апеляції, яку подав МГЗ.