Skip to content Skip to footer

Міністерство юстиції України оприлюднило презентацію   моніторингового звіту за результатами оперативного моніторингу правосуддя в умовах війни

18 липня 2022 року Міністерство юстиції України оприлюднило презентацію   моніторингового звіту за результатами оперативного моніторингу правосуддя в умовах війни. Оперативний  моніторинг здійснюється Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України протягом 30 днів з залученням у робочу групу стейкхолдерів з відповідних питань, шляхом проведення консультацій та виявлення основних проблем з фіналізацією отриманих результатів. Метою такого моніторингу є розробка термінових концепцій/пропозицій до законів та інших нормативно-правових актів у тій сфері, яка потребує оперативного правового врегулювання (під час воєнного стану).  

Оприлюднений Міністерством юстиції звіт, стосувався зокрема виявлених проблемних питань  у напрямі «Судоустрій» (порядок комунікації зі сторонами справи,  роботи ЄСІТС та обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, дистанційне функціонування судів  у період воєнного стану в Україні тощо), «Судочинство», «Кримінальна юстиція» (повноваження співробітників оперативних підрозділів, дистанційне кримінальне провадження, зміна та скасування запобіжних заходів в умовах воєнного стану).

Щодо блоку «Судочинство» було виявлено наступні проблеми, які потребують вирішення в умовах воєнного стану в державі:

  •  Поновлення та продовження процесуальних строків.
  • Суть проблеми:

– відсутність правового регулювання, яке б передбачало можливість поновлення процесуальних строків саме на підставі обставин, зумовлених введенням воєнного стану;

– Господарський кодекс України не містить положення, яким би строки спеціальної позовної давності автоматично продовжувалися на строк дії воєнного стану, що ставить в нерівні умови учасників цивільних та господарських правовідносин та впливає на можливість ефективного захисту прав.

  • Рішення:

– внести зміни до процесуальних кодексів України, якими передбачити факт введення воєнного стану як обставину, що може впливати на дотримання процесуальних строків та відповідно бути поважною причиною пропуску таких строків;

– доповнити ГК України  положенням такого змісту: «у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 232, 269, 315, 322, 324 Господарського кодексу України, продовжуються на строк його дії».

  • Відновлення втраченого судового провадження.
  • Суть проблеми:

-процедура відновлення втрачених судових проваджень може бути застосована тільки до тих справ, у яких вже ухвалено рішення або у справах, у яких закрито провадження;

-процесуальним законодавством не передбачена можливість подання заяви про відновлення втраченого судового провадження особами, які не брали участі у справі.  

  • Рішення:

– внести зміни до процесуального законодавства шляхом розширення передбаченого кола суб’єктів, що мають право ініціювати питання про відновлення втраченого судового провадження, зокрема надати таке право особам, які хоч і не брали участі у справі, але суд у провадженні, матеріали якого втрачено, вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки;

– передбачити у процесуальному законодавстві можливість відновлення втраченого, але не закінченого судового провадження за заявою одного із заінтересованих учасників справи. Наприклад, відновлення буде здійснюватися за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

– розглянути можливість внесення змін до процесуального законодавства, де передбачити, що у випадку втрати незакінченого судового провадження суд може з власної ініціативи відновити розгляд, якщо усі матеріали втраченого провадження були попередньо відскановані та відповідно збережені в електронному вигляді.

  • Дистанційний розгляд справ.
  • Суть проблеми: існує проблема забезпечення можливості здійснення судочинства поза межами приміщення суду для більш широкого кола осіб: безпосередні учасники процесу, перекладачі, секретарі засідань чи навіть судді.
  • Рішення:

-внести зміни до  процесуальних кодексів України, якими передбачити, що в умовах воєнного стану учасники справи та їх представники можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

-внести зміни до процесуального законодавства, якими передбачити можливість для свідків, перекладачів, спеціалістів, експертів та секретарів судових засідань брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в разі виникнення обставин, які зумовлюють загрозу їх життю, здоров’ю та безпеці чи фізичної неможливості з’явитися до приміщення суду. Перелік таких обставин повинен визначатися окремо та бути вичерпним;

-передбачити на законодавчому рівні можливість для суддів відправляти правосуддя з власного робочого кабінету або ж навіть з дому (офіційно зареєстрованої адреси) виключно з використанням робочого комп’ютера та через одну із визначених програм конференцзв’язку (наприклад, EasyCon, Zoom, Skype Meet Now, Cisco Webex). Така можливість повинна допускатися у виключних випадках, зумовлених обставинами воєнного стану. Перелік таких обставин повинен визначатися окремо та бути вичерпним.

  • Розширення категорій справ письмового провадження.
  • Суть проблеми:

через реальні ризики для безпеки учасників процесу чи їх об’єктивної неможливості з’явитися до суду, існує проблема необхідності оптимізації процесуальної форми розгляду справ з врахування обставин воєнного стану.

  • Рішення:

внести відповідні зміни до процесуального законодавства, якими передбачити, що: під час дії воєнного стану за обґрунтованим клопотанням сторони, а у виключних випадках з ініціативи суду, будь-яка справа, яка підлягає розгляду в порядку загального провадження може бути розглянута в порядку письмового провадження (без виклику учасників у судове засідання та без проведення судового засідання за наявними матеріалами справи).

  • Встановлення юридичних фактів.
  • Суть проблеми:

-на окремих територіях, де діє воєнний стан або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до чинного законодавства існує проблема належного встановлення окремих юридичних фактів, як то:

народження, смерть, знаходження дитини на утриманні тощо. Так, критично необхідним є забезпечення можливості оформлення документів про смерть чи народження особи в умовах, коли не може бути застосована звичайна процедура.

-заяву про встановлення таких юридичних фактів може подати лише обмежене коло осіб, як то родичі чи їх представники.

  • Рішення:

-запровадження спрощеної процедури встановлення юридичних фактів за аналогією із порядком встановлення фактів народження та смерті, що відбулися на тимчасово окупованій території України, передбаченого статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України.

-розширення кола осіб, які можуть звертатися із заявами про встановлення юридичних фактів та передбачити можливість такого звернення до будь-якого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника.

За результатами оперативного моніторингу звіту за результатами оперативного моніторингу правосуддя в умовах війни відповідні пропозиції будуть направлені Міністерством юстиції України до Верховної Ради України для внесення змін до законодавства.

Адвокат GRECO Law Company Артемій Воробйов зазначив , що в цілому проблемні питання, порушені при здійсненні оперативного моніторингу у сфері правосуддя, зокрема судочинства, дійсно існують та потребують вирішення. Проте, в деяких випадках запропоновані рішення призведуть до надмірного звуження процесуальних можливостей суду й учасників процесу. Наприклад, встановлення можливості з  ініціативи суду у виключних випадках розглядати в порядку письмового провадження будь-які справи, які підлягають розгляду в порядку загального провадження,  призведе не тільки до необхідності визначення критеріїв виключності випадку, з метою усунення зловживань цим правом, але й призведе до обмеження прав сторін на участь у судовому засіданні, брати участь у дослідженні доказів, задати питання сторонам тощо. На його думку, питання ризиків  для безпеки учасників процесу чи їх об’єктивної неможливості з’явитися до суду,  достатньою мірою вирішує можливість проведення судових засідань у дистанційному порядку з використанням технічних засобів.

Посилання на презентацію звіту за результатами оперативного моніторингу правосуддя https://minjust.gov.ua/news/ministry/denis-malyuska-monitoringoviy-zvit-yak-sposib-operativno-udoskonalyuvati-sistemu-yustitsii-v-umovah-viyni