Skip to content Skip to footer

За липень до ВРУ надійшло три законопроекти щодо обмеження імунітету рф при розгляді судових справ

У зв’язку зі збройною агресією рф проти України, гострим питанням на даний час є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та/або юридичних осіб.

Для здійснення ефективного судового переслідування рф, з метою стягнення завданих збитків майну, життю та здоров’ю людей, на рівні законодавства України сьогодні існують обмеження у вигляді юрисдикційного імунітету – права держави не підпорядковуються національним процесуальним правилам інших країн. Так, чинна редакція статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» закріплює абсолютний юрисдикційний імунітет іноземних держав (непідсудність іноземної держави судам іншої держави, імунітет від попереднього забезпечення позову, імунітет від примусового виконання рішення), що формально обмежує українські суди у розгляді будь-яких позовів до російської федерації без її згоди.

На сьогодні, законодавці підготували вже три законопроекти, які з одного боку доповнюють один одного, а з другого боку висловлюють протилежні погляди на ті чи інші практичні питання щодо здійснення розгляду судових справ щодо відшкодування шкоди потерпілим від дії рф.

Адвокат Greco Law Company Катерина Гребенюк проаналізувала всі три законопроекти та виділила найголовніші зміни, які пропонують внести законодавці:

Перший

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення розгляду окремих категорій судових справ у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації» № 7520 від 05.07.2022 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/39874

Відповідно до якого пропонується такий розгляд справ:

  • Справи про відшкодування розглядаються у порядку цивільного судочинства;
  • Господарські суди розглядають справи, в яких сторонами є лише юридичні особи, фізичні особи підприємці та/або рф;
  • Позови можуть пред’являтися також за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження позивача;
  • Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, крім позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою;
  • Пред’явлення позову до рф та/або пов’язаних з рф осіб, залучення рф та/або пов’язаних з рф осіб до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить рф та/або пов’язаним з рф особам й знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно не потребують згоди компетентних органів рф та/або пов’язаних з рф осіб;
  • Позовна заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання;
  • Відповідач, третя особа повідомляється про розгляд справи шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, на офіційну електронну адресу, а за її відсутності – кур’єром або за відомими суду номером телефону чи іншим технічним засобом зв’язку або через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання;
  • Шкода, що завдана фізичним особам та/або юридичним особам в результаті збройної агресії рф, вважається завдано, якщо не доведуть, що шкода завдана не з їх вини;
  • Застосування Європейським Союзом або іноземними державами (уповноваженими органами іноземних держав) спеціальних економічних (обмежувальних) заходів (санкцій) або будь-яке інше внесення особи до санкційних списків у зв’язку із збройною агресією рф є належним доказом пов’язаності даних осіб із рф та її уповноваженими органами або посадовими особами.
  • За подання позову, позивачі звільняються від сплати судового збору;
  • При виконанні рішень, за якими боржником є рф та/або пов’язані особи, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно (доходи) боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах в іноземних державах.

Крім того, у Закон України «Про міжнародне приватне право» вносяться зміни щодо скасування імунітету до рф та пов’язаних, споріднених та афілійованих осіб.

Другий

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо судового розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України» № 7520-1 від 18.07.2022 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/40016

Пропонуються такі зміни:

  • Закон України «Про міжнародне приватне право» доповнити таким: «Іноземна держава не може посилатися на імунітет при пред’явленні позову до неї, залученні її до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладенні арешту на майно, яке їй належить та знаходиться на території України, застосуванні щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і зверненні стягнення на таке майно, якщо справа стосується відшкодування шкоди, завданої на території України смертю або ушкодженням здоров’я, а також шкоди, завданої майну: внаслідок збройної агресії іноземної держави, якщо така агресія була засуджена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй та Верховною Радою України, або іншими діями чи бездіяльністю іноземної держави або прямо чи опосередковано підконтрольних їй осіб;
  • Позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії іноземної держави, можуть пред’являтися також за місцезнаходженням чи місцем проживання позивача;
  • Іноземна держава у випадку невиконання її компетентним органом доручення суду про вручення документів такій іноземні державі як відповідачу, третій особі, а також неможливості вручення відповідних документів іноземній державі дипломатичними каналами, незважаючи на всі розумні зусилля для такого вручення через компетентні органи, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Третій

Проект Закону «Про обмеження імунітету іноземних держав та їх посадових і службових осіб від пред’явлення позовів та стягнення шкоди завданої на території України смертю або ушкодженням здоров’я, а також шкоди, завданої майну внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України, інших дій чи бездіяльності». № 7520-2 від 19.07.2022 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/40048

В цьому проекті закону пропонується:

  • Не застосовувати імунітет у справах про відшкодування шкоди завданої внаслідок збройної агресії іноземної держави, якщо така агресія була засуджена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй або Верховною Радою України, або внаслідок тимчасової окупації території України, або іншими діями чи бездіяльністю іноземної держави-агресора та її посадовими і службовими особами;
  • Виключити можливість застосування позовної давності до вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої державі, юридичним та фізичним особам внаслідок збройної агресії іноземної держави;
  • Відповідні справи можуть бути розглянуті виключно судами цивільної юрисдикції;
  • Територіальна підсудність здійснюється за вибором позивача;
  • Перше повідомлення держави-відповідача про порушення судового провадження, а також направлення всіх судових документів у процесі розгляду, відбувається безпосередньо судом на адресу дипломатичного представництва в Україні, а у випадку його відсутності на території України – на адресу представництва на території будь-якої третьої країни;
  • Виклики держави-відповідача відбуваються не пізніше ніж за 2 місяці до дати засідання;
  • Всі наступні повідомлення та виклики до суду держави-відповідача відбуваються або через представника держави-відповідача, якщо такий представник приймав участь у судових засіданнях, або через публікацію на офіційному сайті судової влади;
  • підготовче засідання у справах за позовами до держави-агресора призначаються не раніше ніж через 70 днів після відкриття провадження, але не пізніше ніж через 80 днів;
  • відсутність у засіданнях представників держави-агресора не заважає розгляду та прийняттю рішення по справі за умови належного повідомлення сторін та спливу щонайменше 4х місяців з дня відкриття справи;
  • Відшкодування шкоди завданої іноземною державою та її посадовими і службовими особами здійснюється за рахунок майна такої іноземної держави, незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі майна: її органів управління, складових частини федеративної держави та їх органів управління або політичних підрозділів, установ, інституцій держави, інших подібних утворень, суб’єктів державної власності, посадових та службових осіб, представників держави;
  • Звільнення позивачів від сплати судового збору за вищезазначеними позовами, покладення всіх судових витрат на відповідачів у таких справах та не здійснення з державного бюджету відшкодування судових витрат відповідачам у випадках залишення позовів без задоволення/закриття провадження / залишення без розгляду;
  • Безстроковість прийняття до виконання документів про стягнення з держави-агресора;
  • Пропонується надати доручення Міністерству закордонних справ України вжити невідкладних заходів щодо укладення міжнародних договорів спрямованих на забезпечення виконання на території іноземних країн судових рішень за позовами до держав-агресорів.

«Внесення подібних документів є дуже важливим кроком, зокрема, для всіх осіб, як фізичних так і юридичних, які постраждали внаслідок воєнної агресії. Удосконалення та опрацювання таких законопроектів дозволить законодавцю прийняти один ефективний інструмент, який у повній мірі буде  регулювати механізм звернення до українських судів з позовними заявами щодо відшкодування шкоди від дій рф та пов’язаних осіб та алгоритм виконання таких рішень. Маємо надію, що такий механізм вже найближчім часом буде прийнятий Верховною Радою України» – зазначила, Катерина Гребенюк, адвокат Greco Law Company.