24 червня 2021 року поблизу села Лимани Вітовського району, Миколаївської області відбулось засідання круглого столу «Презентація висновків екологічної експертизи щодо наслідків функціонування шламосховища Миколаївського глиноземного заводу», де було розглянуто проблемні питання та шляхи подолання критичної ситуації у сфері поводження з відходами червоного шламу.
Для наочного розуміння гостроти загроз для довкілля захід було проведено за 100 метрів від шламосховища.
Організатором круглого столу є Всеукраїнська екологічна ліга за підтримки громадських організацій «СТОП ШЛАМ» та Міжрегіонального центру наукових досліджень та експертиз, а також GRECO – Law Company.
У засіданні взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, працівники Миколаївського глиноземного заводу, науковці, установи, які працюють у галузі екологічного права, безпеки та охорони навколишнього середовища, експерти з оцінки впливу на довкілля, представники природоохоронних громадських організацій, місцеві активісти, ЗМІ.
З привітальним слово виступила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, та наголосила на негативних наслідках для природного середовища та здоров’я людей від забруднення червоними шламами, зокрема:
відбувається підвищення рівня вмісту важких металів у природних екосистемах, пригнічення життєдіяльності більшості рослин і тварин.
втрачаються цінні природоохоронні території та землі для ведення сільського господарства через збільшення розмірів санітарно-захисної зони шламосховищ.
погіршується санітарно-гігієнічна ситуація в регіоні, існує високий ризик виникнення екологічно небезпечної ситуації.
потрапляючи у водні об’єкти та морську акваторію, наявний у шламі луг, пошкоджує зовнішні покриви риб, молюсків, ракоподібних, призводить до їх загибелі або хвороби (залежно від концентрації хімічних речовин).
токсичні речовини у шламах спричиняють негативні наслідки для здоров’я людей – опіки шкіри та слизових оболонок, головний та м’язові болі, погіршення пам’яті, імунітету, потенції, ураження печінки і нирок, підвищення артеріального тиску, оніміння кінцівок.
Артемій Воробйов, адвокат Адвокатського об’єднання «GRECO» презентував висновки екологічної експертизи щодо негативних наслідків функціонування шламосховища Миколаївського глиноземного заводу, які були підготовлені Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України і враховані судом першої інстанції для нарахування підприємству збитків.
Олена Криворучкіна, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ висловила законодавчу позицію щодо того, що забруднювач має платити. Неприпустимо, щоб бізнес розвивався за рахунок забруднення довкілля та ризиків для здоров’я людей. Для розв’язання конфлікту господарська діяльність – природне середовище депутати почали роботу над законопроектом про екологічне страхування.
Алла Ряжських, голова постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань екології, охорони довкілля, туризму та рекреації наполягала на внесенні змін та доповнень до законодавства щодо посилення відповідальності підприємств-забруднювачів навколишнього середовища, які впливають на життя та здоров’я людей.
Науковці, які займаються безпосередньо питаннями негативного впливу шламосховищ на довкілля представили науково обґрунтовані підходи для оздоровлення довкілля. Євген Безсонов, кандидат технічних наук, в.о. доцента кафедри екології, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, голова Миколаївської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги розповів про світовий досвід роботи глиноземних заводів та про інструменти мінімізації впливу на довкілля.
Питання забруднення акваторії Бузького лиману червоним шламом та впливу на живі водні організми прозвучало у виступах Ганни Трохименко, доктора технічних наук, професора, завідувачки кафедри екологічної хімії національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та Інни Тимченко, кандидата технічних наук, доцента керівника Миколаївської філії Національного екологічного центру України.
Андрій Безносенко, головний лікар Національного інституту раку Міністерства охорони здоров’я України наголосив на тому, що люди, які живуть поруч зі шламосховищами дуже часто хворіють на онкологічні захворювання.
Технологію переробки червоних шламів та використання у процесах окускування залізорудної сировини запропонувала Тетяна Ярош, кандидат технічних наук, доцент кафедри металургії чорних металів та ливарного виробництва Криворізького національного університету.
Дмитро Мормуль, голова Асоціації «Експерти з оцінки впливу на навколишнє середовище» привернув увагу присутніх, що Миколаївський глиноземний завод розпочав будувати третє шламосховище без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Місцеві активісти вимагають від заводу думати не лише про прибуток, а й про життя людей, які живуть на цій території, дихають забрудненим повітрям та не мають доступу до якісної питної води.
За результатами дискусії учасники круглого столу визначили, що для вирішення питань промислового забруднення та зниження еколого-техногенного ризику на територіях, розташованих поблизу Миколаївського глиноземного заводу, забезпечення збалансованого поводження з промисловими відходами, зокрема, червоними шламами, реалізації екологічно дружніх, ресурсо- та енергоефективних технологій , збереження довкілля, підвищення рівня обізнаності та мотивації громадян, необхідно:
Миколаївській обласній державній адміністрації розробити та впровадити регіональну Програму моніторингу стану довкілля; забезпечити систематичне інформування мешканців регіону щодо забруднення водних ресурсів, морської акваторії, повітря, ґрунтів та підземних вод;
Миколаївському глиноземному заводу впровадити заходи з пилопригнічення і закріплення пилоутворюючої поверхні шламосховищ методом фіторекультивації; здійснити висадження та догляд суцільної лісозахисної смуги зовнішніх укосів гребель по всьому периметру шламосховищ; запровадити використання технологій зневоднення та гранулювання червоних шламів, а також використання їх у різних секторах промисловості та будівельній індустрії; розробити програму заходів щодо повного видалення шламосховищ;
Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України зупинити процедуру Оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво нового ставка-накопичувача з насосною станцією в межах технічного переоснащення шламового господарства ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у зв’язку порушенням підприємством Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», пунктів 4, 6 статті 3 щодо заборони початку провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Кабінету Міністрів України розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо екологічного страхування; внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» стосовно запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин, визначення якості атмосферного повітря та оцінки впливу його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення; внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля.
Державній екологічній інспекції України здійснити заходи державного контролю та нагляду щодо порушень природоохоронного законодавства з боку ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».
